Суспільне розпочало виробництво дитячого контенту про війну, безпеку і вимушену еміграціюСуспільне розпочало роботу над сучасними казками та сценаріями до анімаційних серіалів. Однак, замість безпечних історій про пізнання світу у легкій розважальній формі, які виробляли у 2021 році, у цьому році у центрі уваги стане тема війни, безпеки, боротьби добра і зла та адаптації під час вимушеної еміграції.
Про це у Берліні, під час щорічного фестивалю RE:publica розповіла продюсерка дитячого контенту Суспільного, волонтерка гуманітарного штабу Львова Вікторія Мурована.
«Нашим завданням сьогодні є створення нових історій у різних, зрозумілих дітям, форматах: анімація, пізнавальні програми, експлейнери. В них ми розкриємо теми безпеки поведінки в деокупованих містах, боротьби добра і зла, труднощів адаптації на новому місці тощо. Хочемо говорити з дітьми про війну делікатно, але правдиво, інтегруючи нову реальність, художньо її переосмисливши», — зазначила вона.
За її словами, Суспільне, під час виробництва дитячого контенту, буде зважати на різний досвід українських дітей, багато з яких пройшли через окупацію, втрату близьких, вимушену еміграцію.
«Ми хочемо повернути їм радість пізнання світу і бодай тендітне відчуття стабільності через сучасний ціннісний контент», – поділилася Мурована.
На запитання кураторки й видавчині Катерини Міщенко, чи вдасться Суспільному втілити це у період війни, Вікторія відповіла: «системно створювати власні наративи, чесно розповідати дітям і світові про те, що відбувається, — завжди на часі».
Вікторія Мурована поділилася своїм досвідом волонтерства у головному гуманітарному штабі Львова, а також спілкуванням з батьками й дітьми, що дало можливість зрозуміти їхні потреби та врахувати це у своїй роботі. За її словами, впродовж перших ста днів, штаб надав допомогу понад 30 тисячам внутрішньо переміщених родин.
«Під час роботи в штабі, я намагалася вислухати людину, яка евакуювалася, попіклуватися, знайти іграшку чи книгу дитині, а мамі дати перепочити з чаєм і видихнути 5 хвилин. Історії, почуті в штабі, різні: трагічні, моторошні, спокійні, врівноважені й навіть щемливо-щасливі. З багатьма переселенцями ми на зв’язку, багато хто вже повернувся додому. Солідарність, єднання та підтримка одне одного — це, все про волонтерство. З історій, які закарбувалися, — це дитячі самокатики, які на наше прохання надсилали з усієї Європи, щоб діти відволіклися від страшних реалій. Здавалося б, проста річ, але дитина, яка до цього ніби завмерла, починала щось розповідати, в неї оживали очі», — розповіла продюсерка дитячого контенту Суспільного .