Українські свята

[Andrik]

День банківських працівників України

Цим святом держава, відповідно до Указа Президента України від 6 матра 2004 року № 316/04, підкреслює важливу роль банківської системи і значний внесок банківських працівників у розвиток економіки України та забезпечення її фінансової стабільності.
За роки незалежності в Україні побудована сучасна кредитно-фінансова система, запроваджена національна грошова одиниця, забезпечена її стабільність. Національний банк України створив електронну систему проведення розрахунків між банківськими установами та суб’єктами господарювання, казначейство, інші установи, організації та підприємства, які забезпечують повноцінне функціонування системи банків країни.
З 1950-х років кілька банків на півночі Італії стали видавати кредити сироварам під заставу сиру пармезан. Головки сиру, зазвичай дозрівають 2-3 роки, банк поміщає їх у спеціальне сховище, а в разі неповернення грошей може просто продати.
Одна американська подружня пара в 1992 році пройшла процедуру банкрутства, однак з банку знову прийшло нагадування про борг. Банк звичайно вибачився, списавши помилку на автоматичну програму комп’ютера. Після вибачень розсилка нагадувань так і не припинилася. Подружжя звернулося до суду. Розглянувши скаргу, суддя з питань банкрутства виніс рішення оштрафувати комп’ютер, вилучивши 50 МБ постійної і 10 МБ оперативної пам’яті. У рішенні було сказано, що штраф може бути скасований, як тільки комп’ютер припинить виписку нових нагадувань.

[Andrik]

День вишиванки

У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.
День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня.

[Andrik]

День морської піхоти України
З метою відродження та розвитку національних військових традицій, ураховуючи важливу роль морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України у забезпеченні обороноздатності держави, і відповідно до статті 112 Конституції України, Указом в.о. Президента України № 352/2014 від 31 березня 2014 року в Україні було встановлено нове професійне військове свято - «День морської піхоти», яке щорічно відзначалося 16 листопада. Відповідно до Указу Президента України від 23 травня 2018 року №145/2018, Указ № 352 втратив чинність, а «День морської піхоти України», стали відзначати щороку 23 травня.
В цей День ми приєднуємося до привітань на адресу доблесних і вірних морських піхотинців України і бажаємо їм високого професіоналізму, міцного бойового духу, добрих перемог і нехай береже вас Господь!
Зі святом Вас і Ваші родини!

[Andrik]

[Andrik]

День слов’янської писемності і культури

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.
24 травня День слов’янської писемності і культури. Свято встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від
30.01.91 N 568-I "Про День слов’янської писемності і культури".
Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов’янської писемності.
24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.
Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.
Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця.